ОЛІМПІАДА ІЗ ПСИХОЛОГІЇ для учнів 3 класу

Казки шкільного життя. Казка 11. Домашні завдання

Вступ до школи - це новий етап у житті дитини. Більшість дітей з тривогою та острахом переступає поріг школи. Щоб запобігти негативним емоціям у майбутніх першокласників, допогти їм в адаптації до школи, пропонуємо для ознайомлення казки. Їх читання дасть змогу знизити шкільну тривогу у дітей, сформулювати позитивні моделі поведінки в реальному житті.

Казка 11. Домашні завдання

  - Нічого не розумію! - крикнуло Теля і з відчаєм закрило підручник. 

  - Що сталося? - поцікавився тато, відірвавшись від читання газети "Дворові новини".

  - Такі важкі задачі придумали, що в них ніхто не розбереться! - продовжувало Теля.

   - Ану покажи. Що там за задачка? - поцікавився тато Бик.

  - Так, так, так...- подумав трішки тато і написав рішення задачі.

  - Ух ти! - закричав синок, - ти так швидко все вирішив!

  Батько поважно і гордо віддав підручник і розв'язану задачу Теляті, а сам знову почав читати газету. Телятко впочало виконувати наступне домашнє завдання, але ніяк не могло сконцентрувати увагу, думки бігали туди-сюди, голова була пустою, як барабан. 

  - Ой, що ж мені робити? - мучилось Теля, - піду знову до тата.

  - Що знову не виходить? - запитав тато, подивившись на сумного сина.

  - Угу, - пробурмотіло Теля.

  - Ну добре, давай подивимось, - і знову тато виконав завдання.

  - Спасибі, тату, ти мені допоміг, - плигав щасливий синок.

  Через декілька секунд, як на крилах, Теля вилетіло з дому пограти з друзями у футбол.


  Наступного дня вчитель Тимко перевіряв рішення задач і похвалив Теля за кмітливість. Телятку було приємно і чомусь трішки соромно.

  - А зараз ми вирішимо задачі разом, а Теля нам допоможе, - промовив увчитель, запросивши його до дошки.

  Теляті стало страшно, адже він не знав, як їх треба вирішувати - за нього це робив тато.

  - Я не знаю, як вирішувати задачі, - прошепотіло Теля. 

  -  Алеж ти вирішував їх вдома, тому вирішиш і зараз, - підхвалив вчитель учня.

  - Мені тато допоміг, це він вирішував задачі, - промовило тихо Теля.

  - Передай своєму татку, що він добре знає математику, але якщо він буле вирішувати за тебе, то його син так і залишиться безграмотним. Діти, кому задають домашні завдання?

  - Учням - щоб вони навчилися самостійно мислити і закріплювали набуті у школі знання, - впевнено промовило Каченя. 

  - Вірно! І така допомога батько заважає дитині розвиватися, - продовжив вчитель.

  - Я хотів щоб мене похвалили, - сумно пояснило Телятко.

  - А тобі було приємно від такої похвали? Адже вирішував не ти, а твій татко, запитав вчитель.

  - Мені було соромно, - згадало свої почуття Телятко. А коли мене запросили до дошки, стало дуже страшно.

  - Це могло статися з будь-яким нашим учнем, а твоя помилка допомогла нам усім зрозуміти, що  радісні почуття, почуття задоволення ми отримуємо від своєї праці, від своїх перемог.

  - А якщо, я не зможу сам вирішувати задачі? - захвилювалося Теля. 

  - Тоді ми з дітками будемо пояснювати тобі, щоб ти зрозумів. Коли учень старається, йому завжди допоможуть. А якщо, він лінується, не хоче працювати, то йому допомагати навряд чи хтось захоче, - промовив вчитель.

  - Я буду старатись вигукнуло Теля.


Читайте продовження:

Казки шкільного життя. Казка 12, 13. Лінь, Телевізор.

Казки шкільного життя. Казка 14, 15 Новий учень 

Казки шкільного життя. Казка 16. 

Казки шкільного життя. Казка 17, 18. Злинки, Обзивалочка

Казки шкільного життя. Казка 19, 20. Дружба, Підсумкова.

Джерело: 
Наталія ЦИБУЛЯ, Газета "Психолог" № 3 - 4 (531 - 532), лютий 2014 

Коментарі