ОЛІМПІАДА ІЗ ПСИХОЛОГІЇ для учнів 3 класу

–
0

Казки шкільного життя. Казка 12, 13. Лінь, Телевізор.

–

Вступ до школи - це новий етап у житті дитини. Більшість дітей з тривогою та острахом переступає поріг школи. Щоб запобігти негативним емоціям у майбутніх першокласників, допогти їм в адаптації до школи, пропонуємо для ознайомлення казки. Їх читання дасть змогу знизити шкільну тривогу у дітей, сформулювати позитивні моделі поведінки в реальному житті.

Казка 12. Лінь

  У школі всі учні виконували завдання, Курча теж старалось, але потім стало стомлюватись, з'явилось почуття байдужості і ліні. Усе частіше його помічали у тваринці. Маму Курку це дуже хвилювало.

  - Ти дуже в'яле і сонливе, - говорила вона.

  - Я вирішило не витрачати сили, - відповіло курча.

  - Вчитись пізнавати щось нове дуже корисно для кожного. Ти це знаєш донечко? - ласкаво вимовила Курка.

  - Не хочу більше вчитися! набридло мені! - пропищало Курча. - Я думала, що це легко - бути школярем, що все буде виходити саме собою, а тут потрібно працювати. Не хочу!

  - Ну і хай! Тоді я буду лежати цілими днями! - пропищало Курча і заховало голову під крило, щоб не бачити схвильованої мами.

  - Будь-яка дитина чи доросла людина відчуває почуття стомленості, але гарний відпочинок на свіжому повітрі, сон допомагають справитись з цією проблемою і повернутися до роботи. А якщо ти будеш лежати цілими днями, то перетворишся на лінивця. 

  - Що це таке? - поцікавилось Курча. 

  - Не що, а хто. Це звір, напевне родич мавки. А можливо він і був мавкою, поки з ним не трапилась одна історія. Так, як і ти, вона відчувала сильну втому від роботи і сказала усьому світові, що відмовляється працювати, а бажає тільки лінитися. Цілими днями Лінивець (так мавку почали називати) висів на дереві вниз головою, тому що піднятися або перевернутися йому було лінь. Комахи завелися у його шерсті, а він не рухався і тоді, коли вони його кусали. "Лінь", - думав він. Лінивець не вмивався, не чистив зуби, не розчісував своє волосся. Через це він виглядав, як страховисько - брудним, із темними зубами і неприємним запахом із рота. "Кому  це потрібно бути чистим і охайним? Лінь!". Продовжував роздумувати Лінивець. Життя його проходило сумно і одноманітно. Багато цікавого було поряд, але Лінивець продовжував нерухомо висіти на дереві. Ось і зараз живе такий лінивець у далеких лісах Африки, як яскравий приклад найлінивішого створіння на світі. Але якщо і ти будеш лінуватися, то у нащому дворі з'явиться таке створіння.

  - Ні, я не хочу бути таким лінивцем! - голосно запищало Курча. Але можна я трішки відпочину?

  - Звичайно можна! Відпочинь годину, а потім знову за роботу.

  - Добре, мамо! я так і зроблю, - відповіло Курча.




Казка 13. Телевізор

  Після осінніх канікул усі тварини повернулися у клас. Вони довго не могли наговоритися - кожен розповідав про свої враження. Особливо захоплюючими були розповіді Каченяти. Воно зранку до вечора дивилося телевізор і переказувало своїм друзям кінофільми та мультики.

  - А мені мама не дозволяє довго дивитися телевізор, - пожалілася вівця.

  - І мені теж, - відповіло Курча, - але як тільки в батьків є якісь справи або вони лягли спати, я зараз же використовую щасливу можливість - вмикаю телевізор і з насолодою дивлюся все, що там показують. 

  - І чому дорослі такі вреднючі бувають: - Ні телевізор, ні комп'ютер не дозволяють дивитися з ранку до вечора? Жаль їм чи що? - ображено запитало Теля.

  - Звичайно, що жаль! - втрутився у розмову вчитель, тільки не телевізор або комп'ютер, а своїх любих дітей. Вони хочуть щоб ви, малята, росли здоровими і сильними. Навчання віднімає багато сил, тому додаткове навантаження принесе багато шкоди здоров'ю. Корисніше бігати, грати на свіжому повітрі. Повноцінно харчуватися і вчасно лягати спати.

  - Але ж не можна своїм дідям забороняти під час відпочинку займатися улюбленими справами? - вигукнула Вівця.

 - Це неправильний відпочинок! Якщо заняття, хоч і улюблені, погіршують зір і пам'ять, приводять до втомлюваності, то навіщо вони потрібні дітям? - продовжував вчительТимко.

  - Але у мене чудова пам'ять, я всі передачі пам'ятаю, - похвалилось Каченя. 

  - Так, він так здорово нам розповідає, - підтвердило Курча.

  -  Все яскраве, нове запам'ятовується легко, витісняючи потрібні, але не завжди цікаві події чи знання, - пояснив вчитель, - ось спробуй зараз згадати вірш про осінь.

  - Про осінь? Весь? - здивувалося Каченя. - Але я його вже не пам'ятаю, я його забуло.

  - А я пам'ятаю, - вигукнуло Курча і почало тараторити вірш.

  - І ми пам'ятаємо, - промовили Теля, Вівця, Порося.

  - Правильно! - продовжив вчитель Тимко. - Тому що ви відпочивали і в вашій пам'яті телепередачі не поселилися.


Читайте продовження:


  Джерело: 
Наталія ЦИБУЛЯ, Газета "Психолог" № 3 - 4 (531 - 532), лютий 2014 

Коментарі

Дописати коментар